Козак сидів на вершині пагорба влітку, а його обливали водою до того часу, доки йому не ставало всеодно, звідки на нього ллють воду. Потім його лишали сохнути під сонцем, доки жар сонця переставав його зачіпати...

   Ім'я Устима Кармалюка стоїть поряд з ім'ям майже міфічного Олекси Довбуша. Він один, із тих, хто заперечив думку про український народ, як народ інертниний, пригнічений, не здатний до бунту. Ще за життя про нього складали легенди і пісні, а обсяг художніх творів про Кармалюка в десятки разів перевершує обсяг документальних джерел. Його повстанська діяльність тривала понад двадцять років, охопила крім Подільської губернії частину Київщини і Бессарабії.

   Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко (близько 1610 – 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний український діяч, до самої смерті, обирався січовиками кошовим отаманом, тому й цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем українського народу.