Моральна залежність запорозької церкви визнавалася військом лише від
київського Межигірського монастиря. Від самого початку свого
історичного існування, тобто близько 1576 року, січова церква складала
парафію Трехтемирівської київської єпархії монастиря; але потім, після
спустошення цього монастиря в епоху польсько-козацьких війн, у
тридцятих і шістдесятих роках XVII століття, вона стала вважатися
залежною в духовному відношенні від київського Межигірського
Спасо-Преображенського монастиря. Але, мабуть, зв’язок цей січової
Церкви з Межигірським монастирем був у першому часі нетривалим;
принаймні в другій половині XVII століття запорозькі козаки клопоталися
про приписку своєї церкви до Києво-Межигірського монастиря. Так, від
цього часу до нас дійшло два листи, кошового Івана Сірка й кошового
Григорія Іваніки, з приводу знову встановлених стосунків між
Межигірською обителлю й січовою церквою. Читати далі>>>
|