Буйне, нестримне козацтво легко могло піти на бездоріжжя та пропасти
в нетрях анархії. Але найшлися талановиті, ідейні поводирі, такі як
Дмитро Вишневецький, Сагайдачний, Михайло Дорошенко, що зуміли
опанувати небезпечну течію й перетворити козацькі ватаги у правильне,
дисципліноване військо. Вони очистили козацькі ряди від усякого
шумовиння й анархічних елементів, до війська людей втягнули осілих,
зв‘язаних із землею та хліборобством, кинули між Козацьке військо нові
гасла й дали стану нові завдання. Козаччина почала прислуховуватися до
змагань усієї України, пройнялася ідеєю оборони віри й народу,
зрозуміла необхідність політичної організації, зацікавилася культурою –
почула себе частиною громадянства та його представником. Запорозьке
військо стало українським національним військом. Читати далі>>>
|