Петро Калнишевський народився в 1691 році у селі Пустовійтівка, що на Роменщині. Тут знають і шанують його як останнього кошового отамана Запорозької Січі. Усе своє життя він віддав службі у Війську Запорозькому. А воно було у нього довгим і досить щасливим. Бо ж боровся за віру православну та волю українського народу. Без перебільшень можна стверджувати, що всі 112 прожитих років на рубежі трьох століть – XVII, XVIII, XIX – були віддані служінню Господу Богу, економічному збагаченню та розбудові України.

   Петро  Калнишевський...  Ця  постать  овіяна  легендами...  При  в'їзді   до древнього міста Ромни перед очима постає монумент на Покровській  горі.  Цей пам'ятник останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петру  Калнишевському спорудили його земляки влітку  1990  р.,  готуючись  до  300-річчя  від  дня народження «козацького батька». Встановлено його на  місці,  де  знаходилася до 1908 р. Покровська церква,  збудована  на  кошти  останнього  кошового  і освячена 1770 р. Тривалий час його ім'я було оповите таємницею.  Хто  він  — борець чи жертва, царський сановник, котрий впав у немилість, чи мученик  за кращу  долю  України?  Чому  світова  громадськість  схиляє   голови   перед легендарним лицарем?

   Петро Іванович Калнишевський (1690-1691, Пустовійтівка — 12 листопада 1803) — останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765—1775 роках. Православний святий (вшановується як Петро Багатостраждальний).